Розклад автобусів
  • 07:20-08:05 Калинівка-Пиків
  • 09:40-10:20 Калинівка-Пиків
  • 10:55-11:30 Вінниця-Шепіївка
  • 12:40-13:25 Калинівка-Пиків
  • 14:00-14:55 Калинівка-Шепіївка
  • 16:35-17:15 Калинівка-Пиків
  • 17:40-18:30 Калинівка-Пиків
  • 19:00-19:55 Вінниця-Шепіївка
Реклама

Кімерійці

Кімерійці наслеляли в стародавні часи землі північного Причорномор’я, іноді кордони їх “держави” доходив і до лісостепової зони, де і розташоване село Пиків.

Ось що нам каже про цей народ електронна енциклопедія Вікіпедія:

Кімерійці — стародавні кочівники, які жили на території Північного Причорномор’я в X — VII століттях до н.е. і мандрували через Кавказ до Малої Азії.

ПОХОДЖЕННЯ

Їх походження невідоме, але вважається, що вони були індоєвропейцями. Істориками вважається що мова кімерійців належала до іранської мовної групи чи була фракійською, або принаймні, кімерійці мали іранський правлячий клас, оскільки відомі з асирійських джерел імена кімерійських вождів безсумнівно іранського походження. Деякі литовські дослідники висловлюються про кімерійців, як балтів. Татарські дослідники висловлюються про давньотатарське походження, а саме про походження булгар від них. Це підтверджується записами у античній «Історії монаха Спиридона» й у «Історії Зографа» (Зографський монастир).

У археології дуже мало відомо про кіммерійців північного узбережжя Чорного моря. Їх зв’язують з зрубною культурою, яка витіснила ранішу катакомбну культуру (2000-1200 до н. е.).

Декілька кам’яних стел, знайдених в Україні і Північному Кавказі, були віднесені до кіммерійців. Їх стиль явно відмінний як від пізніших скіфських стел, так і раніших стел ямної культури й Кемі-Обської культури.

ІСТОРИЧНІ ЗГАДКИ

Біблія

Кіммерійців пов’язують з біблійним Тоґарма, сином Ґомера, онука Ноя. Країну кіммерійців — Гамірр — поміщують на північному заході Малої Азії, в Каппадокії. Антична топоніміка пов’язує з кіммерійцями території Керченського і Таманського півостровів (Боспор Кіммерійський, Кіммерік, Кіммерійський вал, кіммерійські переправи тощо). Однак, зважаючи на ту роль, яку кіммерійці відіграли в історії названих країн Малої і Передньої Азії, є підстави гадати, що під кіммерійцями слід розглядати могутні об’єднання пастушо-землеробських племен, які населяли степи від Дністра до Дону.

Одісея

Вперше згадуються в «Одіссеї» Гомера (близько VIII століття до н.е.) та «Історії Геродота» (V століття до н.е.), а під ім’ям «гімірра» — в ассирійських клинописних текстах кінця VIII-VII століть до н.е.

Ассирійські джерела

З ассирійських джерел відомо про перебування кіммерійців в Урарту, про їхні війни проти Ассирії, завоювання більшої частини Лідії, вторгнення до Каппадокії, Фрігії, Пафлагонії.

У 679—678 роках до н.е. кіммерійці були розгромлені ассирійським царем Асархаддоном. Більш успішними були їх військові дії на заході Малої Азії, в державі Лідія, де вони перебували до 600-х років до н.е.

Згодом вони змішалися з місцевим населенням. Можливо, частина кіммерійців залишилася в гірській частині Криму і стала предками таврів.

Матеріальна культура, господарство і побут кіммерійців відомі головним чином за похованнями, яких нараховується близько сотні. Ведучи кочовий спосіб життя, кіммерійці не залишили довготривалих поселень. Над своїми похованнями часто ставили кам’яні стели. Відомі пам’ятки пізнього періоду зрубної культури, що датуються 10 — початком 8 століття до н. е.

Кіммерійці займалися скотарством, певною мірою і землеробством. Панівне становище серед кіммерійців посідали кінні воїни. Вони були озброєні луком, кинджалом, мечем, кам’яним або бронзовим молотком. Саме воїнів деякі дослідники вважали кіммерійцями часів походів до Малої і Передньої Азії.

За Геродотом, племена кіммерійців очолювали царі. Однак царських поховань в Українському Причорномор’ї не виявлено.

В 7 столітті до н.е. кіммерійців витіснили і частково асимілювали скіфи.”

Джерело: www.uk.wikipedia.org

Погода в Пикові
Гості на сайті