Сайт села ПИКІВ

Розклад автобусів
  • 07:20-08:05 Калинівка-Пиків
  • 09:40-10:20 Калинівка-Пиків
  • 10:55-11:30 Вінниця-Шепіївка
  • 12:40-13:25 Калинівка-Пиків
  • 14:00-14:55 Калинівка-Шепіївка
  • 16:35-17:15 Калинівка-Пиків
  • 17:40-18:30 Калинівка-Пиків
  • 19:00-19:55 Вінниця-Шепіївка

Пиків

Пиків – село велике, старовинне, унікальне… Хати стоять при великій воді річки Сниводи, ніби в полумиску. Сюди здавна тяжів і стікався люд. І по сьогодні важко розгадати загадку – чому? Напевне тому, що тут перехрещувалися шляхи верстовії, пролягали наскрізні трактати. Саме через Пиків у свій час проїжджав, їдучи до запорозьких козаків, посол німецького імператора Еріх Лясота, і залишив він у своєму щоденнику згадку про Пиків, як добре укріплене містечко, що належить князеві Сапезі. А як тут гриміла торговиця! У Пикові ставали такі базари, що як пташині. Люди йшли, їхали. Глянути збоку – плав пливе. Тож тутешні люди, дивля­чись, як до них споконвіків валить стільки народу – помалу чванились, їх брав гонор. Вони виходили на базар мов на свято, принаряджені, начищені, в обновах. Головне для них – вдало поторгувати і себе показати.

Весною Снивода розливається такими ставами-озерами, неначе справжнє море…

Наше село оповите легендами, що губляться в мороці віків. Тут жили, творили, кохали наші пращури, а тепер ми, їхні правнуки, хо­чемо багато чого навчитися в історії. Адже відомо, що народ, який має глибоке коріння, який пам’ятає знаменні віхи своєї минувшини -нездоланний.

Села – як люди. У кожного своє обличчя, своя неповторність, своя доля.

Окремі, як скелі серед бурхливого океану, зникають у хвилях історії. Інші, як міфічний птах Фенікс, постають, незважаючи на лихі повороти долі, з небуття, оновлені, з мудрими зморшками на чолі. Прикладом тому – унікальне село Пиків, яке увібрало багато сторінок захоплюючої і водночас трагічної історії нашої держави. Саме з історією нашого села пов ‘язана доля таких відомих діячів, як: Криштоф Косинський, Северин Наливайко, Богдан Хмельницький, Устим Кармелюк, Михайло Коцюбинський

У Пикові народився всесвітньовідомий письменник, історик Ян Потоцький, твори якого і по нинішній день є бібліографічною рідкістю. Нещодавно з Інтернету я дізнався, що книга “Давня історія Подільської губернії” 1805 р. продається в одному з Лондонських ан­тикварних магазинів за 3,500 фунтів стерлінгів, це майже 5 тисяч американських доларів. А історичний пригодницький роман “Рукопис знайдений в Сарагосі” – перекладений більш як тридцятьма мовами світу.

У Пикові був збудований унікальний собор, який своєю архітек­турною довершеністю ідо сьогодні дивує сучасників.

У свій час Пиків був волостю, районним центром…

Працював у селі і знаменитий на весь колишній Радянський Союз пасічник Джміль Анатолій Іванович, який представляв свої досягнен­ня на ВДНГ у Москві і отримав там золоту медаль. А коли американці запросили його переїхати в Штати, обіцяючи “золоті гори”, він кате­горично відмовився. Ось на таких самородках і тримається пиківська земля.

Пройшли наші односельчани жорстоке випробовування голодомором, репресіями, фашистською окупацією та афганською війною. Але не зламались, вистояли, загартувалися, як криця, і перемогли…

І знову лунає сміх та щебетання дітей у добротних і теплих оселях. Пишуться поезії, гуморески, пісні, створюються художні полотна, бу­дуються нові храми… Знову дивують пиківчани своєю гостинністю і щедрістю.

Древні мудреці казали: “Той, хто не знає свого минулого – не вартий майбутнього”, і вони були стократ праві, бо знання історії своєї маленької батьківщини – це перший, але вагомий крок до усвідомлення свого місця у цьому бурхливому житті.

Джерело: Історія села Пикова