Пережив страхіття фашистської неволі і Михайло Андрійович Кірічук.
Працював він там на будівництві та ремонті залізничних колій. Ось, що він згадує: “Ми працювали як раби, робота була виснажлива. Вручну носили шпали, рейси, каміння. Працювали вдень і вночі за будь-якої погоди. За найменший непослух чи саботаж німці жорстоко били, цькували собаками, розстрілювали.
Коли присниться сон про ті часи, мене й нині охоплює жах і покриває холодним потом. Не доведи, Боже, будь-кому пережити ці страхіття”
З особливою жорстокістю фашисти ставилися до єврейського населення. У 1942 році вони вчинили нелюдське звірство – всіх євреїв Пикова розстріляли. Очевидці розповідають, що дітей німці живими кидали в траншею разом з убитими і пораненими, і земля над могилою ще кілька днів ворушилася.
Джерело: Історія села Пикова