Криза кріпосного ладу і визрівання буржуазних відносин посилювали експлуатацію простого люду, а це призводило до ще більшого загострення класових протиріч. Кріпосницьке ярмо доповнювалося національним гнітом з боку польських поміщиків, які становили в І-й половині 19 ст. на Поділлі 89 відсотків загальної кількості дворян, Вони не тільки жорстоко експлуатували українських селян, міщан, а й всіляко переслідували їх культуру, мову, зневажали звичаї.
Найбільш яскравим виявом антикріпосницької боротьби на Поділлі в 20-30-х роках 19 ст. був збройний повстанський рух на чолі з народним месником Устимом Кармалюком.
Він з загонами озброєних селян – повстанців нападав на садиби польських і українських поміщиків, відбирав у них гроші, майно та коштовності і роздавав усе це знедоленим землякам. Про легендарного месника та його діяльність народ склав чисельні оповіді, легенди, пісні.
Побував Устим Кармалюк зі своїми загонами і в Пикові. Його підтримувала біднота села. Старожили розповідають, що біля садиби покійного сільського ветфельдшера Корнійчука Андрія Івановича, який проживав на Н. Пикові, лежав великий камінь.
На цьому камені неодноразово сидів У. Кармалюк і роздавав гроші біднякам. Нині цей камінь, як заповів А. І. Корнійчук, лежить на його могилі.
Джерело: Історія села Пикова