ІСТОРІЯ ПИКІВСЬКОГО РИБГОСПУ
Історію Пиківського рибгоспу творила сама матінка природа і трудолюбиві люди. Ще в стародавній енциклопедії “Труды Подольского епархиального комитета” було записано: “Поселение Пиков находится в местности низменной при р. Сниводе, образующей в местечке большой пруд в 600 десятин, не заростающий камышами славящейся большим количеством рыбы и раков”. Ці сприятливі природні умови сповна використали пиківчани. У 1924 році в с. Н. Пиків, де нині розміщені тваринницькі ферми СВК “Хлібороб”, було організовано рибгосп, першим директором якого був М. Г. Сварга. В 1928 році рибгосп було перенесено на територію колишнього маєтку пана Сафонова. Став, ще за пана було обнесено і укріплено кам’яним муром, перегороджено греблями. Основним транспортом у господарстві були воли та коні. Рибогосподарський інвентар був простий: неводи, саки, фатки, підсачки. З господарських будівель рибгосп мав стайню, комору, льодовню, кузню. У ставку, який не спускався, водилися короп, карась, щука, окунь, лин, раки, в’юни. У 1932 році Постановою РНК СРСР був утворений Вінницький рибний трест республіканського підпорядкування куди і ввійшов Пиківський рибгосп. З 1936 року дно ставу почали засівати зерновими культурами, що дозволило різко збільшити виробництво риби. Під час війни господарство продовжувало працювати, його очолював Вовк І.А. В 1944 році в м. Вінниці був утворений державний міжобласний рибний трест Вінницької області в який увійшли – Пиківський, Якушинецький, Тульчинський рибгоспи.
Облов риби починали в кінці вересня і закінчували в кінці жовтня. Норма вилову становила від 1 до 3-х ц товарної риби на одного рибалку на день. У повоєнний час директорами рибгоспу були: Пахомов, Столярук, Корзун, Нечипорук К. Г, Кобець, Рудий П. К., Бекас А. В. За їх керівництва була збудована велика виросна система в с. Жигалівка, куди ввійшли виросні, нерестові та зимувальні стави площею 140 га. Дерев’яні гідроспоруди замінюються на кам’яні та металеві. Особливо вагомий вклад у цю справу вніс головний гідротехнік рибгоспу Юнов Антон Владиславович.
31 січня 1965 року Вінницький риб-трест було перейменовано в рибкомбінат, а Пиківський рибгосп – у рибцех.
У витоків створення сучасного Пи-ківського рибного господарства стояла людина-самородок, високий професіонал своєї справи, головний рибовод господарства – Суша Василь Іванович.
За бездоганну працю і високі виробничі показники йому було присвоєно звання “Заслужений працівник рибної промисловості” і нагороджено орденом Трудового Червоного прапора.
З 1970 по 1990 рр. Пиківський рибцех очолював Семенець Володимир Васильович, який значно зміцнив МТБ господарства, зокрема, побудовано нові кормоцехи, гідроспоруди на виросній системі, нерестові “Лісна” і виросна “Пиків”, одамбовано став Трушківці”, побудовано рибовловлювачі, двоповерхову контору, ремонтну майстерню, гаражі. Виробництво товарної риби було доведено до 1200 тонн, з них 800 т коропа; річників коропа до 12 млн. шт. Для досягнення цього результату використовували до 6 тис. тонн комбікормів.
Пиківський рибцех міцно утримував передові рубежі в області. Ці успіхи були досягнуті самовідданою працею таких працівників, як Баланда О. О., Галицький П.А., Дем’янчук Ф. Я., Рибак В. П., Мілінчук В. X., Пастернак А. М., СивакО. П., Суша М. В., ФалатюкО.М., Міліневський А. Л., Скічко Василь Олексійович, який тривалий час був секретарем партійної організації рибгоспу і бригадиром ставу “Пиків”.
Став “Пиків” при бригадирові Кіндратюку П. С. вирощував до 15 ц. риби з 1 га, за що Петро Степанович був нагороджений орденом “Знак Пошани”.
У 1990-98 рр. господарство очолював Тітієвський Валерій Рафаїлович, який здійснив реконструкцію кормоцеху, “Пи-ків-2”, газифікував контору, провів обвідний канал та інші значні будівельні та меліоративні роботи.
У травні 1998 р. начальником рибцеху було призначено досвідченого керівника, творчого господарника Куліша Василя Петровича. Мудрість, тактовність і вміння працювати з людьми дозволили йому перетворити рибцех на провідне рибне господарство в області. Запровадження нових технологій та перехід на вирощування, поряд з коропом, рослиноїдних риб, – толстолоба та білого амура, даломожливість збільшити виробництво товарної риби майже в 2 рази, при мінімальних затратах кормів. Так, у 2002 році було реалізовано 516 т товарної риби, з них 160 т коропа, при затраті 500 т кормів. В цьому ж році на базі Пиківського рибцеху було організовано дочірнє с/г рибоводне підприємство “Пиківський рибцех СВАТ Вінниця рибгосп”. Директором якого був перепризначений Куліш Василь Петрович. У 2003 році було реалізовано 500 т товарної риби при затраті 250 т кормів і 4 млн.шт. зарибка. За підсумками роботи в 2006 році Пиківський рибцех визнано одним з кращих рибних господарств області та поміщено на районну Дошку Пошани. Ці успіхи були досягнуті самовідданою працею таких майстрів своєї справи як: головного рибовода Тітієвського В. Р., зав. відділком ” Писарівка” -Коваля В.І., зав. відділком “Жигалівка” – Майданюка П.І., бригадирів -Рибака І.С., Чуйко В.І., Іващука С.М., Пузиря М.А., Странцевілко В.О., Галицького М. С.
Станом на 1.01.2006 р. в рибцеху працювало 82 чоловіки з них 7 жінок. В розпорядженні господарства знаходиться 1500 га водного плеса, в тому числі 900 нагульних ставів; 200 га виросна система. Нараховується 17 автомашин, тракторів Т-16 – 5 одиниць, ЮМЗ – З одиниці (1 екскаватор), МТЗ – 2 одиниці (1 екскаватор), Т-75 – 2 одиниці (бульдозери). Працівників рибної промисловості по праву називають творцями живого срібла, а Пиків – рибною столицею області.